- кінцевий
- final
Англо-український і українсько-англійський словник з аналітичної хімії. — Севастополь: «Вебер». В.В. Рафалюк, О.М. Ловягін . 2002.
кінцевий
Look at other dictionaries:
кінцевий — 1) (який перебуває, розташований на кінці, у кінці чогось), прикінцевий; останній (який закінчує собою низку однорідних предметів, явищ, дій тощо); крайній (який міститься скраю, на межі чогось); наконечний (зазв. про звуки, літери) 2) див.… … Словник синонімів української мови
червінцевий — прикметник … Орфографічний словник української мови
кінцевий відпал доевтектоїдної криці — Syn: кінцевий відпал доевтектоїдної сталі, фінальний відпал доевтектоїдної криці, фінальний відпал доевтектоїдної сталі … Словарь синонимов металлургических терминов
кінцевий відпал доевтектоїдної сталі — Syn: кінцевий відпал доевтектоїдної криці, фінальний відпал доевтектоїдної криці, фінальний відпал доевтектоїдної сталі … Словарь синонимов металлургических терминов
відкінцевий — а, е. Той, що знаходиться, перебуває найближче до кінця … Український тлумачний словник
вінцевий — а, е. 1) Прикм. до вінець 1), 3 7). 2) мед. Те саме, що коронарний … Український тлумачний словник
гострокінцевий — а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх … Український тлумачний словник
гребінцевий — а, е. Прикм. до гребінець … Український тлумачний словник
кінцевий — а, е. 1) Який міститься, перебуває, розташований на кінці, у кінці чого небудь; останній. 2) Завершальний, остаточний. || Який визначає собою яку небудь діяльність і завершує її; основний. Кінцева мета … Український тлумачний словник
корінцевий — а, е. Прикм. до корінець. || Зробл. з корінця (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
некінцевий — а, е. 1) Який не є кінцевим, не не розташований на кінці чого небудь. 2) Який не є остаточним, завершальним … Український тлумачний словник
